1. Білявський Фурдуй Костіков Основи Екології
2. Білявський Фурдуй Костіков Основи Екологічних Знань

Білявський, Р.С.Фурдуй, І.Ю.Костіков Затверджено Міністерством освіти і науки України Підручник для студентів вищих навчальних закладів Друге видання Київ 'Либідь' 2005 ББК. 20.1я73 Б61 Найважливіші етапи світового екологічного руху Розповсюдження и тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено Рецензенти: д-р с.-г. Наук, проф., акад. НАНУ і УААН О. Созінов (Інститут агроекології та біотехнології УААН); д-р с.-г. Копілевич (Національний аграрний університет) Суть проблеми, яка постала перед людством на сучасній стадії його еволюції, полягає саме в тому, що люди не встигають адаптувати свою культуру відповідно до тих змін, котрі самі ж вони і вносять у цей світ, і джерела цієї кризи — всередині, а не поза людською істотою, котра розглядається й як індивідуальність, і як колектив. Вирішення цих проблем залежить насамперед від люди­ни, її внутрішньої сутності.

Печчеї, італійський учений, засновник і перший президент Римського клубу Редакція літератури з природничих і технічних наук Головний редактор Т. Ковтуненко Редактор А. Мнишенко Затверджено Міністерством освіти і науки України (рішення колегії № 1/11—2883 від р.) Білявський Г. Б61 Основи екології: Підручник / Г. Білявський, Р.

С Фур-дуй, І. — К.: Либідь, 2005. — 408 с ISBN 9-0. Підручник підготовлено з урахуванням положень Концепції еколо­гічної освіти України й вимог та рекомендацій Всесвітньої стратегії еколо-го-збалансованого розвитку людства в XXI столітті.

Сутність, структура й роль сучасної екології розглядаються з позиції її бачення як нової філософії життя, нової комплексної науки про виживання людства на планеті Земля, головним завданням якої є пізнання законів розвитку й функціонування біосфери як цілісної системи під впливом природних та антропогенних факторів. Для студентів вищих навчальних закладів.

ББК 20.ІЯ73 Г. Білявський, Р. Костіков, 2004 ISBN 9-0 У 'середині XX cm. Проблеми охорони навколишнього середовища й природних ресурсів привернули увагу світової спільноти. Початок руху за збереження довкілля часто пов 'язують із публікацією у 60-х роках у США книги Рейчел Карсон про забруднення навколишнього середовища «Мовчазна весна». Згодом з'явилися перші науково-аналітичні праці, які пробудили в суспільстві усвідомлення негативних екологічних дків економічного розвитку. Відгуком міжнародного співтовариства на появу паростків екологічного руху стала Конференція ООН із навколишнього середовища в Стокгольмі в 1972 р.

Білявський, Р.С.Фурдуй, І.Ю.Костіков. Основи екології. Затверджено Міністерством освіти. Основи екології [Текст]: підручник для вузів / Г.О. Білявський, Р.С. - К: Либідь, 2004. - ISBN 9-8: 16.80 грн.

Вивчення, аналіз і визнання існуючих суперечностей у відносинах між соціосферою і біосферою спричинили ті зміни в осмисленні, оцінці й визначенні форм і напрямів подальшої діяльності людства, котрі й започаткували нову течію в суспільно-політичній думці, квінтесенцією якої є концепція збалансованого (стійкого) розвитку. Певним чином причетною до виникнення цієї концепції була публікація Римського клубу. Межі зростання» (1972), в якій висунуто тезу про обмеженість економічного зростання внаслідок виснаження природних ресурсів. Зародившися на грунті полеміки між прихильниками двох концепцій поступу земної цивілізації — технологічної і біосферної, ідея збалансованого розвитку підвела людство до ревізії основ його функціонування, висунувши на передній план проблему переходу до інших форм суспільної організації, які б забезпечили насамперед його самозбереження.

«Існування й добробут людини можуть залежати від того, чи вдасться нам піднести принципи довготривалого та стійкого розвитку до рівня всесвітньої етики», — наголошується в доповіді «Наше спільне з 0-U87 майбутнє» (1989), підготовленій Комісією ООН із довкілля під керівництвом Гру Брундландт. У цій доповіді було дано найповніше й загальноприйняте означення збалансованого (стійкого) розвитку: «Збалансований розвиток — це розвиток, який дає змогу на довгостроковій основі забезпечити стабільне економічне зростання, що не призводить до деградаційних змін у навколишньому природному середовищі; вихід на рівень стійкого розвитку розрахований на задоволення потреб як сучасного, так і майбутніх поколінь.». У 80-х роках XX cm. Перед людством постало глобальне й болюче питання — яким шляхом іти далі? Незважаючи на політичні й економічні суперечності між державами світу, які завжди виникали при відстоюванні їхніх національних інтересів, попри загострення протиріч між багатою Північчю, або країнами «золотого мільярда» (Північна Америка, Західна Європа, Японія), та злиденним Півднем, або країнами, що тільки розвиваються, це проблемне питання заклало підґрунтя для їх майбутньої консолідації.

Нова концепція назавжди сполучила в один омріяний віртуальний тандем навколишнє середовище й розвиток і змусила соціум визнати себе відповідальним за його подальшу долю. Підтвердженнями дієвості цієї ідеї стали як власне факт організації Конференції ООН з питань довкілля й розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 р., так і її назва. Накреслений нею план дій — «Порядок денний XXI століття», хоч і мав дещо концептуальний характер, проте був першим кроком міжнародного співтовариства на шляху до гармонійного розвитку й збалансованого співіснування із земною біосферою. Певним підсумком розв 'язання глобальних проблем людства став Саміт Тисячоліття в 2000 p., який у своїй Декларації Тисячоліття спробував визначити пріоритетні цілі з розвитку людства на тривалий історичний період. Через 10 років після конференції в Ріо людство відчуло гостру потребу оцінити, наскільки його діяльність є оптимальною щодо глобальних тенденцій у еволюції системи суспільство—природа й зробити конкретні практичні кроки для переходу до збалансованого розвитку. Аби надати новий імпульс реалізації Порядку денного XXI століття, 26 серпня 2002 р. У Йоганнесбурзі (Південна Африка) зібрався Всесвітній саміт зі стійкого розвитку.

Учасники цієї події планетарного значення намагалися відповісти на виклики збалансованому розвиткові та розробити механізми й плани дій і графік їх реалізації на всіх рівнях земного соціуму. І нарешті, для гармонійного розвитку Євро-Азійського регіону визначальним став екологічний форум «Довкілля для Європи», що відбувся в травні 2003 р.

ЛЮДСТВО В НАВКОЛИШНЬОМУ. ГЛАВА СЕРЕДОВИЩІ І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків. Старий Заповіт. Книга Пророка Михея 1:13 § 1.1.^ Еволюція взаємин людини й природи М и одержали в спадок невимовно прекрасний і різноманітний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва.

Недбало ставлячися до цього саду, ми робимо це з благодушним самовдоволенням неповнолітнього ідіота, котрий шматує ножицями картину Рембрандта. Даррелл, англійський зоолог, письменник Р озвиток першої глобальної екологічної кризи. З появою на планеті Земля біологічного виду найвищої організації — людини, з її розвитком, розмноженням, міграціями, адаптацією й небаченою активізацією діяльності в біосфері почали розвиватися процеси особливого, антропогенно­го характеру.

Із самого початку поведінка людини в довкіллі ста­ла відрізнятися від поведінки інших вищих істот агресивністю. Людина була не рівноправним співмешканцем у середовищі існу­вання, а підкорювачем, насильником, жадібним споживачем, не здатним до самообмеження.

У далеку давнину, коли кількість людей на Землі була порів­няно невеликою, а їхній інтелектуальний і технічний потен­ціал — дуже слабким, природа практично не відчувала на собі тиску людини: вона легко самоочищувалася й самовідновлювала-ся. Але минули тисячоліття, народонаселення почало зростати та­кими темпами, досягло таких адаптацій і поширення на планеті, яких не знала жодна інша популяція.

З часом людська діяльність обернулася на могутню силу, здатну впливати на природу не лише в межах окремих районів і континентів, а й на планеті в цілому. Проте свого ставлення до природи, її ресурсів людина за тисячоліття не змінила, і це призвело до виникнення глобальних кризових екологічних ситуацій. Сотні тисяч років тому, в епохи палеоліту, мезоліту, для людської спільноти характерним було пристосування до природи, велика повага до неї, схиляння перед її силами та явищами. Лю­ди збирали дари природи, виготовляли примітивні знаряддя праці, полювали, рибалили. Пізніше, в період неоліту (8—3-тє ти­сячоліття до н.

Є.), зародилися примітивне землеробство, скотар­ство, почалося виготовлення досконаліших знарядь праці та виробів із кістки, рогу, каменю, дерева, глини (гачки, сітки, паст­ки, сокири, човни, посуд), будівництво перших жител і святи­лищ. Людина використовувала лише силу своїх м'язів, її вплив на довкілля був мінімальним і практично не позначався на функ­ціонуванні екосистем суші.

На екосистеми Світового океану лю­дина не впливала взагалі. Першого удару природі люди завдали, почавши інтенсивно розвивати землеробство, особливо коли для підготовки площ під сільськогосподарські угіддя стали випалювати тисячі гектарів лісів (пізній неоліт). За допомогою вогню люди полювали на диких звірів, завдаю­чи відчутних збитків природі. А розвиток скотарства супроводжу­вався виїданням худобою трав'янистих масивів на великих площах аж до їх повної деградації. Ще на початку неоліту, коли людина винайшла лук, спис та інші ефективні знаряддя вбивства, дуже швидко, можливо, за кілька тисячоліть, майже на всій планеті були винищені мамон­ти, шаблезубі тигри та інші великі тварини — вичерпалося основ­не джерело харчування. Почалася перша глобальна екологічна криза.

7 Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля Глава 1 Людство в навколишньому середовищі. Історія свідчить про наявність сумної закономірності: вибухи чисельності популяцій виду Homo sapiens, що відбувалися періодично у зв'язку з його розселенням на планеті, як правило, супроводжувалися цілковитим вини­ щенням великих травоїдних тварин і птахів. 100—40 тис. Років тому в Євразії зникли мамонти, лісові слони (5 видів), бегемоти, носороги (лісовий і шерстистий), гігантські олені, гігантські лані, шаблезубі тигри, печерні леви й ведмеді, гігантські нелітаючі лебеді та інші тварини. У XII—XI ст.

У Північній Америці, а в IX—V ст. В Цент­ ральній та Південній Америці зникли гігантські лінивці (2 види), слони, гігантські лами, броненосці, бізони, леви, печерні ведмеді, гігантські птахи (таратони, лелеки, індики), гігантські черепахи (масою 300—400 кг). Т а освоївши землеробство й приручивши тварин (розвиток скотарства), люди створили собі нову екологічну нішу. Це була неолітична революція свідомості й буття людства: населення земної кулі скоротилось у 8—10 разів, стали швидко розвиватися сільське господарство, тваринництво, а потім — почались інтен­сивне використання мінеральних та енергетичних ресурсів літо­сфери, розвиток промисловості. 11 Розвиток другої глобальної екологічної кризи.

З розвитком землеробства й скотарства пов'язані перші локальні й регіональні екологічні кризи, спричинені різкою зміною мікроклімату, скла­ду й стану флори, фауни, грунтів, зменшенням природних біологічних ресурсів. Приклад цього — пустелі Північної й Цен­тральної Африки, Близького Сходу, центральної частини Північ­ної Америки, що утворилися під впливом діяльності людини лише кілька тисяч років тому. Наступний етап збільшення тиску людини на природу пов'язаний із розвитком промисловості в XV—XVIII ст., коли кількість населення перевищила 500 млн чоловік і були досягнуті значні успіхи в будівництві, техніці, хімії, почалося вивчення й освоєння Світового океану. Концентрування великої кількості людей у перших містах супроводжувалось активним винищенням лісів навколо них (деревина йшла на будівництво, опалення, випалювання цегли, виготовлення меблів і знарядь праці, транспортних засобів тощо), спустошенням луків, пасовиськ, виснаженням сільськогоспо­дарських угідь. Міста поступово ставали районами екологічних 8 напружень, а процес урбанізації обернувся на негативний екологічний фактор.

Від кінця XVIII і до першої половини XX ст., в період бурх­ливого розвитку фізики, хімії, техніки, винайдення парового й електричного двигунів, освоєння атомної енергії, розвитку авіації, коли кількість населення перевищила 3,5 млрд чоловік, негативні екологічні процеси почали набувати глобального харак­теру, хоча ще не досягли масштабів кризи. Особливості ставлен­ня людини до природи в цей період полягали в активному «підко. П; очаток XXI ст. — теж надзвичайно складний,.вирішальний період в історії людства — період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації посилен­ня низки негативних факторів, до яких передовсім належать: 10 занепад людської моралі; зростання бідності, злочинності; підвищен­ня агресивності; поширення хвороб (особливо СНІДу й злоякісних пухлин); деградація природи; загострення до критичного рівня кон­флікту між техносферою та біосферою.

Похожие: Білявський Г. Основи екології: теорія та практикум: навч посібник для студентів внз / Г. Білявський, Л.І. Основи екології: навч посіб.

Серебряков, Ю. Каравела, 2008. (Вища освіта. Основи сучасної екології: навч посібник / К.

– 6-те вид., допов. Персонал, 2009. Бесплатные арабские клипы. Основи екології Електронний ресурс: підруч. — Електрон текст дан. — //Libserver/docs/books/pdf/Myag. Основи екології Електронний ресурс: підруч. — Електрон текст дан.

— //Libserver/docs/books/pdf/Myag. Інформатика: теоретичні основи І практикум: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / І.І. Фізика (Електромагнетизм.); Вища математика (Диференціальне та інтегральне числення, Ряди Фур'є., Основи комплексної змінної) Мислюк, О. Основи хімічної екології Електронний ресурс: навч посіб / О. — Електрон текст дані. Кондор, 2012. Наукові засади раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища 12 Циклова комісія хімічних дисциплін Одеського технічного коледжу одеська національна академія харчових технологій.

Білявський Фурдуй Костіков Основи Екології

Лекция СМОЛЕНСКИЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ КОЛЛЕДЖ ЛИТЕРАТУРА МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ ГРАММАТИЧЕСКОГО ПОНЯТИЯ Лекция СМОЛЕНСКИЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ КОЛЛЕДЖ Список літератури Доба безоглядної експлуатації позаду: й людини людиною, й природи людиною. Природа вимагає відтворення. Особливого піклування потребує людина. Економіка перестала бути єдиної суспільною метою. Не передчасно померти багатими, а жити, користуючись благами природи й цивілізації, - завдання людей. Ми не технофоби. Безглуздо закликати до відмови від успіхів фізики й хімії, всіляких інших наук.

Нам по дорозі з технічними нововведеннями. Але тільки з тими, що виникають не за рахунок людської біди й безпросвітності людського майбуття. Ми за науку й техніку здоров'я та життя, ми проти техніки й Науки руйнування.

МИ ЗАЯВЛЯЄМО: Люди мусять знати правду про стан свого вічного притулку. Його збереження - в їхніх інтересах.

В галузі екології: - найменше відхилення має бути відоме всім: - небезпечне не багатьом потребує пильної уваги: - те,що завдає шкоди сотням, варте осуду; - тому,що загрожує тисячам,треба покласти край. Закріплення знань1 Назвіть основні завдання нової політики природокористування.2 Перелічить правила гармонізації стосунків із природою.3 Які пріоритети політики України з питань збереження та стабільного розвитку вам відомі? Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Апостолюк А.С.

Промислова екологія: Навч.посіб. – К.: Знання, 2005.

2 Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань.- Київ: Либідь, 2000.

Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія і практикум.- Київ: Лібра, 2002.- 352с. Гавриленко Б.Б. Соціальна екологія - Запоріжжя: Дике поле, 2001.- 230. Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища.- Львів, 2001.

Білявський Фурдуй Костіков Основи Екологічних Знань

Кучерявий В.П. Екологія - Львів: Світ, 2000.- 496. Лук′янова Л.Б Основи екології - Київ: Вища школа, 2000.- 328с.8. Федоренко О.І., Бондар О.І., Кудін А.В. Основи екології: Підручник – К.: Знаня, 2006.

Цели: - раскрыть сущность грамматических понятий; - отметить трудности их усвоения младшими школьниками; - указать основные условия эффективности усвоения; - раскрыть основные этапы формирования грамматических понятий; - указать особенности структуры такого урока. Методика обучения русскому языку в начальных классах.

Рождественский Н.С., Кустарева В.А. Методика начального обучения русскому языку.

Соловейчик М.С. Русский язык в начальных классах. В начальных классах начинается работа по формированию таких морфологических понятий, как «имя существительное», «имя прилагательное», «глагол», «предлог», «местоимение» и др.; словообразовательные: «корень», «суффикс», «окончание», «приставка», «однокоренные слова»; синтаксические: «предложение», «словосочетание», «подлежащее», «сказуемое», «второстепенные члены». Сущность грамматических понятий и трудность их усвоения младшими школьниками. Языковые явления, категории отличаются высокой степенью абстрактности, что является главной причиной затруднений младших школьников при формировании того или иного грамматического понятия. Следовательно, для овладения тем или иным грамматическим понятием необходим определенный уровень развития абстрактного мышления, которое создается в процессе обучения и требует специальных упражнений, направленных на формирование определенных умственных умений. Например, при формировании грамматического понятия «глагол» учащиеся узнают, что глаголы обозначают действие предмета.

Там, где лексическое знание слова совпадает с грамматикой, затруднений не возникает: бежать, лететь, петь, прыгать. Но у большинства глаголов такого совпадения нет: думать, любить.

В грамматике ведь под действием предмета понимается не только движение, но и состояние предмета (зеленеть); его отношение к другим предметам (уважать, ненавидеть); изменение качества предмета (смеркаться) и т.д. Это понимают не все дети сразу, многие не видят глаголов в словах типа: болеть, мерзнуть и т.п. Для формирования грамматического понятия требуется развитие умения абстрагироваться и объединять в одну группу слова, учитывая общие грамматические признаки, присущие всем словам этой группы. Например, все слова, отвечающие на вопросы кто? – имена существительные.

Усвоение грамматических понятий – процесс длительный и сложный для младших школьников. Оно складывается из нескольких этапов работы: 1. Анализ языкового материала в целях выделения существенных признаков изучаемого понятия. Обобщение признаков при установлении связи между ними.

Осознание формулировки распознания изучаемого. Конкретизация грамматического понятия через упражнения в распознавании признаков и самого понятия. Например, 2 класс «Формирование грамматического понятия глагол».

Анализ языкового материала. Лучше если школьники сами составляют или подбирают исходный материал. Это может быть материал экскурсии, составление предложений по просмотренному фильму, по части диафильма, по прочитанному рассказу, по картине. В начале урока создается ситуация коллективного поиска (накануне была проведена экскурсия к реке).

Какие изменения произошли весной на реке? - Что интересного вы там заметили? - Лед стал темным, потемнел. Лед треснул, появились разводы. Лед разломился, раскололся. По реке плывут льдины. На солнце льдинки (блестят) искрятся.

От берега лед отошел (отодвинулся), появилась вода, показался песок. По льдинке расхаживала галка, искала пищу.

(Несколько предложений по указанию учителя записывают с комментарием). Какие слова вы употребили, чтобы обозначить действия предметов? Подчеркните их. Чем они сходны? Поставьте вопросы к этим словам и сравните их. Как называются слова, которые обозначают действие предметов и отвечают на вопросы: что делать?

С самим термином «глагол» познакомились в разделе «Общее понятие о частях речи» учебник 2 класса. Разберите по членам предложения: Лед отошел от берега. Показалась вода. Синтез установление связи между признаками: - Какими членами предложения являются глаголы?

- Скажите все (обобщите), что вы знаете о глаголе. Пользуйтесь планом: 1. Что такое глагол? Что обозначает? На какие вопросы отвечает?

Каким членом предложения бывает? - Прочитайте о глаголе в учебнике (стр. На какие пункты плана даны ответы в учебнике?

Прочитайте пункт плана и ответ на него. На какие пункты плана нет ответа в учебнике? Осознание формулировки понятия. Учащиеся выполняют упр. Какие части речи, кроме глагола, вы знаете? - От глагола «строить» с помощью суффикса – тель – образуйте новое слово. Какую часть речи вы образовали?

- От слова «строитель» с помощью и образуйте новое слово. Какую часть речи вы образовали? - Сравните слова: строить, строитель, строительный. Как отличить одну часть речи от другой?

На этом уроке только с понятием глагол. Для усвоения этого материала необходима система упражнений, которые выполняются на всех уроках, предусмотренных программой на изучение темы.

Таким образом, при формировании грамматических понятий, с одной стороны, необходимо развивать умение абстрагироваться от лексического значения; с другой – развивать у школьников углубленное понимание лексического значения слова (взаимодействие лексических и грамматических значений). Методические условия, обеспечивающие эффективное усвоение понятий. Активная умственная деятельность учащихся (поисковые методы). Например, как правильно сказать и почему?

Душист (ый, ая) карамель сочн (ый, ая) морковь весел (ай, ая) спектакль В ходе совместного обсуждения приходим к выводу, что окончание прилагательного зависит от рода существительного. Осознание существенных и несущественных признаков понятия. Мальчик работал в саду (существ.приз.) Мальчик работал в школьном саду (несуществ.пр.). Включение нового понятия в систему ранее изученных. Части речи – члены предложения. Наглядное изучение понятий. Кроме таблиц, схем, конкретных предметов, рисунков, в качестве наглядного материала выступает сам языковой материал, т.к.

Является объектом изучения. Текст, отдельные слова и предложения должны быть такими, чтобы изучаемое явление было четко представлено.